Туман землю полонив,
Життя миттю зупинив.
Нехай не буде ні села,
Нехай покриє все пітьма!
Туман землю полонив,
Моє серце Ти розбив.
Нехай не падає сльоза,
Немає у душі тепла!
Навіщо Ти мене спинив?
Життя миттю зупинив.
Нехай не варта я життя,
Не залишай мене Ти сна!
Дощ землю не полив,
Життя миттю зупинив.
Нехай вже не приходить зима,
Все-одно навік твоя!
Вітер листя вже збирав,
Дерева ніжно пригортав.
Нехай не буде ні села,
І хаток вже нема!
Сніг зиму вікривав,
На люті гори розкидав.
Нехай не буде ні села.
Тебе ще кохаю я!
Чому Ти мене не любив?
Чому ніколи не тужив?
Нехай не варта я життя,
Нехай покриє все пітьма!
Туман землю полонив,
Життя миттю зупинив.
Нехай не буде ні села,
Нехай покриє все пітьма!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2011
автор: Мира Хельвок