Надворі страшна злива
впускає скляні пазурі в землю.
Я складу парасолю
і натисну на дзвінок
(тихенько постукаю в двері).
Ти...
впустиш мене?
Ти станеш моїм домом?
Я можу перетворитися на вірус,
стати збудником якоїсь хвороби
й оселитися в твоєму тілі.
Розбуджу в тобі... імунітет.
Тільки, милий,
будь ласкавий:
не вбивай мене!
Не опирайся!!!
Я стану однією з тих вічних
хронічних хвороб,
які не вбивають,
але й не покидають
(не дають від себе вилікуватися).
Милий, ти станеш моїм домом?
7:55 p.m.
16.07.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270839
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: Вікторія_Ікрова