Так хочеться поспіти в потяг –
Бігом, вперед, квиток вже у купе.
Лиш знов не той чуттєвий потяг
І провідник приймає не тебе.
І знов стоп-крану надривний писк
Для чого біг і марність намагань?
Згубив твій потяг бадьорий блиск
Й надій минає крихка тоненька грань.
А може твій потяг вже пішов?
Назад в минуле, в чергову спробу
Майбутні варити зупу й плов,
Лиш знов нема ні м’яса, ані кропу.
Змилились в касі на продажі:
Вагон і місце, також і дату.
Струмки, долини, гори й кряжі,
Здолати їх, послухати чию пораду?
05.06. 09.21.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270899
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2011
автор: Ярослав Дорожний