Холодний ранок.Дощ.Марсель.
І проза вуличок порожніх.
Вона-довершена Адель,
А він-невизнаний художник.
Малює вдумливо портрет,
Вдивляючись у неї пильно,
І ловить жадібно мольберт
Його мазків тони пастельні.
Зринають контури чіткі
І тіла ніжна порцеляна...
Були невпевнені мазки,
Ну а тепер-чуттєва панна!..
Тендітні плечі,ніжний стан...
Яка там проза?Це вже рими!
А погляд?Погляд-він десь там...
Нехай він буде невловимий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270960
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2011
автор: Наталя Данилюк