В моєму серці ціле місто
незвіданих доріг.
І це не просто, зовсім дійсно,
як званий оберіг.
Коли доба покличе шумом
за нею вслід іти,
одне залишиться у серці:
що оберіг - це ти.
Ми чули дзвони,
чули крекіт прадавньої пори,
і досі в жилах забобони
чиєїсь конури.
Нікому в голову не лізе
ця наша висота.
В огні горить і не згорає
рядками з-під крота.
Бо в України одне серце -
і іншого нема.
Воно болить за всіх і все це -
лише її вина.
Простягнеш руку - спотикнешся,
не осінь на дворі,
та всеодно ти повернешся
до рідної зорі.
Бо у думках на віки вічні
до неї всі стежки.
І Україна в твоїм серці
на віки і віки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271066
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2011
автор: Lyubeng