Стікають краплі з думок колоди
Укотре у день червневий, першу спеку .
Хто пива прагне, хто квас холодний,
Лиш теплий чай під силу випити узбеку.
Ой, спека краще, аніж холод дня,
Бо тіло в сонці, що природа сотворила .
Комусь то може й навпаки, хто зна,
То все залежить від гемо і думки крила.
У перший аж спекотний літній день
Знайомтесь, згадуйте, кохайтесь. Чому ж бо й ні!
Згадає молодість дубовий пень
Й дубок ще юний освідчиться стрункій вербі.
Стікають краплі поту по щоці,
Лишають слід напруги і років здобутку,
Зіллються у потоки втоми у струмці,
Який знайде і гирло й річки закоулку…
01.06. 18.48. поїзд: Тернопіль – Чортків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2011
автор: Ярослав Дорожний