Обвинувачуваний надарма.
Жорстоко вигнаний.
Кров’ю обляпаний.
Убивцею визнаний.
Ти безжально вбив всіх своїх,
Лишив тільки двоїх.
Себе і брата –жити у болі.
Помсту–дав братовій волі.
Чуттєва в тебе душа,
Ніжна, добра і хороша
Що ж люди роблять з людей?
Заставили тебе ховатися у тіней!
Твоє ласкаве лице,
Заставляє краяти серце.
Ти ж не злий, і ніколи не був такий,
Та вибрав свій шлях самий.
Заради брата, ти пішов на це,
Душею ти заплатив за все.
Ти можеш обманювати всіх, та не мене,
Був мучеником, віддав себе.
Твій погляд –темніший ночі,
Біль і втрату –розказують твої очі.
Твоє волосся немов крила ворона,
Приховують обличчя від сорома.
Ти зробив все, заради інших,
Та не визнали тебе, терпиш муки душ вічних.
Темний Ворони, ти не заслужив цього,
Вічного страждання всього.
То навіщо, ти погодився це зробити?
Ти ж не зміг би довго у провині жити!
Обкраяне до крові серце твоє,
Миру бажає, плаче, крає…
Зараз стою я на могилі одна,
Розплакана, сумна.
Навіть не твоя це могила,
Похований як волоцюга, доля твоя не мила.
Біля могили ворон один сидить,
Я знаю це ти, дивишся на мене в цю мить.
Все віддам, щоб в очі твої чорні зазирнути,
Душу продам, щоб тільки пригорнути.
Щоб ти знав, що ти не один,
Я вірю, що ти не вбивця, а люблячий син.
Який дарує щастя і кохання,
А не страх, чорноту і страждання.
То зараз Ворони лети,
Живи як птах, в злети до мети!
Ти ж заслужив цього, що ж іди,
Тепер ти вільний, мій Ворони!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271074
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.07.2011
автор: Мира Хельвок