Ти не бачиш, та я й не плачу.
Я тільки мрію тебе знайти.
Чому живу і що я значу?
Чому вперед лиш треба іти?
Думки вбивають у серці мрію.
А люди вбили в мені любов.
Чи полюбити я знов зумію?
Чи охолоне у жилах кров.
Зламали крила, але літати
Я все ж зумію, хоча й не так.
Чи зможу знову я покохати?
Піднятись в небо немов літак.
Самотньо плаче розбита мрія.
В гарячім тілі замерзла кров.
Чи не покине мене надія?
Чи зможу вірить я людям знов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271093
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2011
автор: Катя Романовська