Пробач мене, моя мрія…

Пробач  мене,  моя  мрія,
За  те,  що  померла  надія,
За  те,  що  здався  без  бою
Не  в  силі  іти  за  тобою

Були  і  прекрасні  моменти,
Коли  не  хотів  я  померти,
Та  час  летить  невгамовно
І  кожна  мить  неповторна.

Будь  ласка,  прошу  я  вас,  люди,
Не  будьте  усі  ви  паскуди
Та  думайте  вже  і  про  когось,
Пустіть  доброти  ніжний  колос  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271154
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2011
автор: Віктор Непомнящий