******************************************************
1 Тієї години підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небеснім? 2 Покликав Ісус дитину, поставив її серед них 3 і сказав: Щиру правду кажу вам, якщо не навернетеся й не станете як діти, не ввійдете в Царство Небесне. 4 Отже, хто упокориться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небеснім. (Євангелія вiд Матвiя, 18)
******************************************************
Задивлюсь у далечінь часу… виплутаюсь із павутини миттєвостей …
Тихо-тихо опуститься згори вечір, наче хтось невідомий зверху трусить сажу…
І таємничо-казкові сутінки крадькома проберуться
У закутки мого маленького світу…
У моєму космосі все по іншому…
Коли приходить нічна пора,
Життя оживає і стає різнобарвним!
Тому що денні турботи - наче сонячне затемнення!
А вечірній спокій – то густа-прегуста завіса,
Що закриває усі сцени і пасажі стрімкого потоку думок
І вихру емоцій, що породжуються викликами дорослого життя!
А мій світ – маленький!!!
Він ще пам’ятає Дитинство!!!
Бо дитячість – це єдине сховище від дорослого хаосу,
Що заповнює, практично, 24 години на добу 7 днів на тиждень
Усі шпаринки душі і розуму!
Але я не хочу забувати те, як потрібно радіти
Найпростішим речам!
Як посміхатися усьому Всесвіту
І бігти босоніж по теплому асфальту,
Не турбуючись про думку інших!...
Дитина щиро вірить усьому, що скаже мама і тато!
Бог створив Адама і Єву дорослими,
Але Він не позбавляв їх дитинства!!!
Чому ж ми самі себе позбавляємо цієї найпрекраснішої та найщасливішої пори?!
Є час для дорослості, його неможливо ігнорувати,
Але так само є і час для того, щоб повертатися у дитинство!
Бо саме звідти ми можемо постійно черпати сили,
Щоб проходити найскладніші відрізки дорослого життя!
Не бійтеся бути дітьми!
Дозвольте Богові пригорнути вас,
Як крихітне трирічне малятко!
Пощебечіть Йому про все, що з вами сталося за день,
І відчуйте на собі Його ніжний погляд,
Почуйте Його ласкавий голос, що каже:
«Синку, донечко! Татко про все потурбується!
Ніхто не зможе скривдити мою любу дитинку!»
І по тому Тато бере вас на руки, садить на коліна
Та на вушко розповідає чудернацькі казки,
Від яких у вас перехоплює подих…
І ви разом із Ним стаєте сміливими героями цих казок –
Перемагаєте безсмертних драконів, рятуєте світ
Від знищення, від катаклізмів і війн…
Ваш страх самотності дорослого життя
І прийняття важливих рішень просто кудись зникає!
Адже ви на 100% впевнені у тому, що Той,
Хто зараз тримає вас на руках – це Найсильніший,
Найбільш Всемогутній, Найдобріший і найбільш Люблячий,
А саме головне, Він – ваш Спаситель і Друг!!!
Його Слова заглушать усі стихії світу,
Що погрожують життєвій безпеці та внутрішньому миру!
Бо ми по дитячому віримо і щиро довіряємося
Своєму Небесному Батькові!!!
І Він ще жодного разу нас не підвів!!!
Боже, дякую Тобі за те, що забезпечуєш мені
Вічне і щасливе ДИТИНСТВО!!!
20.07.2011 року м. Вишгород
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271238
Рубрика: Нарис
дата надходження 20.07.2011
автор: скрипалька