Маленький хлопчик з Місяця звалився
і на Землі-планеті опинився.
Так сталося. Чому - ніхто не знає,
з маленькими це іноді буває.
І ріс він на Землі, як і всі діти,
отримав виховання і освіту,
і тільки там, де іншим вистачало,
він ще шукав, йому було все мало.
Що він хотів? Чи треба це питати?
Чи сам він знав? І чи це можна знати?
На перехресті двох доріг сказала
йому циганка, наче прочитала:
- Неспокою в твоїй душі багато,
тобі повік призначено шукати.
...А він творив, шукав. Які картини!
Хіба проста напише так людина?
Ішли роки, та хлопчик не прижився
на цій Землі, куди згори звалився,
лиш зрозумів, що те, що він шукає,
є там, вгорі. А на Землі немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271950
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2011
автор: berest