Коли стоїш ти під дощем
і вже нема куди діватись,
Стоїш та дивишся вперед
На хмарми , блискавку та грім
Ти відчуваєш тільки біль.
А тіло й серце так тріпоче
Та згадує зрадливі очі - її,
Яку ти так кохав,
Яка у відповідь тобі
Відповіла лише брехнею.
Ти розумієш - це кінець
І залишається одне лиш,
Забути все...
Та це непросто...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272089
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2011
автор: graff