Встати. Суд іде. У залі
за банальну єрунду
судять зранку до обіда
поститутку молоду.
Де і з ким, у який спосіб,
чи з користі все було.
Більше сотні епізодів
Слідство суду надало.
Адвокату дали слово
(він у захисті мастак),
Вивів дівку в середину,
оберта і так, і сяк:
"Пане суд і прокурори,
чи ж для неї та тюрма,
ґрати, камера, собаки,
пропаде вона дарма.
Ви ж погляньте в неї очі,
мов волошки у полях,
а ось тут, дивіться нижче,
на яких вона ногах.
Личко миле, як у феї,
мов бутончики уста,
зубки - перли, а не зубки,
шийка - божа красота.
Подивіться на ці груди -
стиглі персики, а тут,
трохи нижче ви погляньте...
Я закінчив, чесний суд.
Це моє останнє слово,
ваше рішення. Отож."
Прокурор сказав:"Я також".
А суддя: "І я також."
("судовиробництво, як і правосуддя складна штука" - приблизні слова одного знайомого судді, а вище - народжена з цього іронія на суд)
́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272166
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 26.07.2011
автор: Андрій Чернівець