Біль Чорнобиля - серце не покине,
Він лишиться у ньому на завжди.
Ми з болем цим живемо щохвилини,
Він невідпустить нас ніколи. Ні.
Кричить душа, неначе та лелека,
По рідних та насиджених місцях.
Вже стільки літ іде цей біль з далека
І залишає в серці нашім жах.
Стоять сумують, зубожілі хати,
Полином заросли до них стежки.
Чорнобиль – ти заставив нас страждати,
До отчого порогу - не прийти.
В дворі не пролунає сміх дитини
Й дзвінок, який до школи кликав нас.
Похилено стоять самотньо тини
І відлік відбиває страшний час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272297
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 27.07.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)