Руда осінь летить над землею,
Розфарбовує пензлем сади.
Знаю я, що не буду твоєю,
У ночі не прийду в твої сни.
Ти закоханий в осінь лишився,
Свою вірність для неї зберіг.
До листочка її притулився,
І кохав її як тільки міг.
А вона прилетіла невчасно,
Нагадала про себе тобі.
Загорілась, у серці й погасла,
Відлетіла в далекі краї.
Не журись. Закохайся у весну
Бо у ній оживає живе.
У душі знов кохання воскресне
Білим цвітом весна зацвіте.
Що було,не здійснилось, лишилось,
Десь далеко в минулому сні.
Осені кохання запізнилось-
Закохайся знову на весні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)