Його називають поетом
Для нього, це як для матері
народження дитини…
Рядок написати, рядок стерти
І ти, як те немовля
ні в чому не винний…
Це лише творчість, а не життєвий фонтан
Слова постійно то тут, то там:
То в прозі страждають від «спеки»,
А у вірші вони як вільні птахи...
Таким є життя невільного поета,
Непричетного до жодних гріхів…
Він любить свої вірші,
як власних дітей!
Хоча сам ще їх немає…
Поет цей в пошуку дверей!
А вхід поруч,
він його не помічає!
Чому? Це єдине болюче для нього питання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272464
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.07.2011
автор: Антон Геч