Мене все питають
За що б'юсь я,за що я борюсь?
Та все вони знають,
Я ж - лицарем темним по полю несусь.
Вгору свій меч піднімаю
З молитвою щирою з уст,
Голови зрадникам я відтинаю,
За тебе,мати, знов я б'юсь.
За зраду кровію платіте,
Із рук моїх чи може з власних,
Ви просто мовчки це прийміть,
З-за вас стільки життей нещасних.
Я є не месник і не суддя,
Мене хвилює кожнеє життя,
Та як ти зрадив хай так буде:
У пеклі гнитиме душа!
***
Я б'юсь за тебе,Україно,
За те що б,матінко,цвіла,
Щоби народ твій був людиной,
Щоби життя було життям!
(с)Тасія Тес
Київ
28.07.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272465
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.07.2011
автор: Тасія Тес