Пролітає стрімко час,
Сумні дні з алкоголем,
Роблю все , щоб забути нас,
Закриваю всі ходи паролем.
Та щілини находять вони,
Розпирають спогади душу,
І тягнуть , як ті воли,
Мене вниз, я забути мушу.
Тебе й подруг твоїх,
Які будуть горіти в пеклі,
і згадати усіх своїх,
Все життя, як в дурному спектаклі …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272517
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2011
автор: Віктор Непомнящий