В осінніх чарах ти не знав
Скільки масок натягнула
Де світ мій втікав, блукав,
Щоб я тебе забула...
Забула сумний дотик
Та полум`я ніжних очей,
Стушила в попіл вогник,
Відчувши холод людей.
Забула я життя кохати
Тебе і ніч, і сонце, день...
Та стомлено ковтати
Солодкий мед твоїх пісень.
У вітрі бродить мовчання,
Я вірю в щастя та життя.
І не важливо де кохання.
Щасливий ти - щаслива я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272746
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2011
автор: Галина Кудринська