Вона не стомиться кувать...
От знов - десяток накувала.
І повні келихи стоять,
А на столі: і хліб, і сало.
Літа ж по пам'яті бредуть,
Ключем курличуть журавлиним
І вже село (із незабуть)
Троянди сипле і жоржини.
Отож дозвольте і мені
Віддати Вам свою пошану.
Хай завше буде на коні
Ваш муж: єдиний і коханий.
Здоров'я пригоршні нехай
Дарують Вам долоні Бога!
І на землі хай буде рай,
І з Неба щедра допомога!
Нехай древлянщина свята
І Вас шанує, і родину.
Отож до дна - за ті літа,
Що так курличуть журавлино!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272786
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.07.2011
автор: Терен