Недає до ранку заснути
Образ милий і очі твої.
І ніяк я неможу збагнути
Чи це правда, чи снилось мені.
Ні, не снилось, бо серце боліло
І так страшно тремтіла душа.
Простягала я руки несміло,
Безпорадна була як пташа.
І думками до тебе вертала,
З ними знову летіла в світи.
Ти незнав, як же я сумувала,
Що зробив мені боляче ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)