Тихенько Богу помолись
Відкинь усі свої тривоги
До Бога з часом приведуть
Тебе твої земні дороги.
Зведи до неба погляд свій
Там джерело усіх надій,
Там відповідь,що й як робити
На білому,як світі жити.
Ти ввір Всевишньому свій біль
У благості і у покорі,
І біль мине ти лиш повір,
Так як минає шторм на морі.
Бо все,що в світі від Творця,
Від Всесвіту і до пилинки,
Не відвертай свого лиця
Звіряй з Отцем щоденні вчинки.
Ніщо безслідно не пройде
За все в житті платити треба
Господь все бачить, ми не ймем
На кого впаде кара з неба.
На нас самих, чи на дітей,
А чи платитимуть онуки?
За нас замолять всі гріхи,
За нас зведуть до неба руки?
Промов уклінно:"Отче наш ... "
Душею доторкнись до Бога,
І з вірою перехрестись
Й до тебе прийде допомога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2011
автор: Олекса Терен