Ну то й що,що троянди за ніч відцвіли так раптово
Й захлинулася скрипка,урвавши тендітну струну?
І той спогад гіркий моє серце скривавлене знову
У старому саду між обдертих гілок розіпнув...
Ну то й що,що пішли ви у ніч-неприкаяний грішник-
І закрили всі двері і брами за вами вітри?
Я лишилась сама-порцелянова лялька невтішна-
Молитви шепотіти,у грудях тамуючи крик...
Ну то й що,що з дорогою вас повінчала розлука
І за ніч облетіла тополя за вами в журбі?
Всеодно я не здамся сльозам і розпачливим мукам!..
Не повірю пророцтвам безглуздим!..Лиш вам і собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272886
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.07.2011
автор: Наталя Данилюк