Плакало маленьке ангелятко,
Сльозинки рікою текли,
Жаліли його всі звірятка,
Та краплі спинить не змогли.
Від того нещасного плачу,
З небес уже злива пішла,
І пташки нещасно стогнали,
За сонцем втікала луна.
І вітер загнув всі дерева,
Та квітки сховали свій цвіт,
Чого ж ангелятко так плачеш?
Ти горем своїм згубиш світ.
Шмигнув так малесенький носик,
І губки дрижали малі:
«Помилку зробив я страшенну –
Поплутав всі кольори.
Хотів я райдугу гарну,
Для діток повисіть вгорі,
Та якось заплутались банки,
Рогалик лиш в небі висить».
Як тільки сльозинки спинились,
З’явилась веселка за-за хмар,
Ми разом на пензлі дивились,
Зробили усім такий дар!
Як дощик тепер заливає,
А потім веселка дзвенить,
То ангел заплакав, я знаю,
Хотів людям радість дарить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272968
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Galkka