коридори
розміром
в чиєсь
"можу"
і освітлення -
бокове,
непрозоре,
мокре
тіні здалеку -
по їх головах ходжу
навмання,
невпевнено,
вкотре
відкриваю
дощАті двері
на порозі -
чиїсь черевики
тобі лишні
про сирість розмови???
то збери їх в кулак
і викинь
не мовчати б,
закрити двері
і у простір,
за ними великий
будь сьогодні
для мене першим
(як причастя) -
не старим черевиком
я ж не звикла
опалим шахтовим криком
розбивати
своЇм буцом пики
будь сьогодні
для мене шиком
чи як завжди -
смішним і дволиким
нашаровують світ
коридори
я б не проти у них
пожити
тільки б двері,
як матадори
дали шанс
їх пробити рогом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272984
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Наталка Тактреба