Відкрити навстіж вікна.Всюди
нехай гуляє буйний вітер.
І це не сон!Це просто літо-
серпневий подих в вільні груди.
Це лиш вночі буває.Рідко,
щоб чути голос сонних зір.
А ти один в кімнаті-звір!
Що в всьому бачить свою рибку...
Впускає ніч журливі ноти,
і мов серпом посеред тиші.
І спить все тіло,серце лише
іще вагається:'ну хто ти?'
А серце б'ється об неволю,
полон думок,полон чуттів.
Щоб хоч у зорях він зустрів
сузір'я рибки-свою долю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273032
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Ліна Біла