Колись холодний білий свіжий сніг
У ворду файлах пам’яті лишився
Тепер липневих днів спекотних збіг,
Реальний світ незламно так змінився.
Уява, надії, дещо сподівання,
Архітектура планів та думок,
Можливо й навіть блиск кохання –
З них можна написати стос книжок.
Та все лишилось в зимі минулій,
В розмовах довгих у ночах,
Надій літургії, давно відбулій.
Й повертається в тривожних снах.
І ще раніш, та осінь в пожовклих листях
Й манливий серпень та інший липень –
Повиростали з них дерева читсі
Та зрештою, лишився всохлий пень.
За літом прийде осінь, а так зима.
Білий сніг покриє землю і мороз,
Та надіям вчора входу вже нема,
Не здолати їм на завтра перешкод.
23.07. вечір. Поїзд: Тернопіль – Чортків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273069
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Ярослав Дорожний