Хочеш?Можеш іти!
Я зав'язую з легким алкоголем,
кидаю палити, фарбувати вії і говорити неправду.
Мою свідомість виїв до живого етиловий спирт...
Досить.
Сподіваюсь, так не буде постійно,так не буде завжди.
Весь мій одяг ще досі пахне тобою,
у ванній стоять дві зубні щітки...
Я втомилась від перебільшень, від нудних алегорій,
тепер катастрофічно пізно, або безнадійно швидко
перефарбовувати холодильник в чорне
і запихати туди власне серце.
Рештки життя скам'яніли,стали німі та потворні,
беззмістовні, нестерпні.
В шафі самотні вішалки,
тільки краватка скроні стискає, горло душить...
Хто мені зраджує-робить насправді сильнішою,
загартовує болем душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273088
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Леона Вишневська