Я пам’ятаю дивний сон,
Ми вдвох йдемо до нас, до дому,
І ти не проганяєш “вон”,
І я не впав ще в емоційну кому.
Ми разом бігали , дуріли,
Робили все що вже хотіли,
На полі квіточки збирали,
Одне-одному дарували.
Схрестивши руки на зорі,
І міцно-міцно обійнявшись,
Заснули двоє на траві …
чашу любові розіллявши.
Вже перші півні проспівали,
І хоч життя моє невдале,
Хапався я що душ за нього,
Бо був щасливий я у ньому …
Багато після того напивався,
Я засинав і духом не здавався,
Хотів побачити ще раз …
Той дивний і прекрасний сон, про нас …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273098
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Віктор Непомнящий