В ОБІЙМИ НЕБЕС

Прагнуть  цілунків  знекровлені  губи,
Мозок  судомить  пульсація  рим.
Ти  є  водночас  розрада  і  згуба,
Серце  благаю:  "Лише  не  згори!".

Щастя  сховалося  за  горизонти,
Мрії  принишкли  у  тиші  хвилин.
Вже  не  збагнути  -  реальність,  чи  сон  ти?
Серце  шукає  одну  з  половин.

Важко  мені  є  наповнити  змістом
Власне  життя,  як  немає  тебе.
Спраглість  бажань  викладаю  намистом
На  плесо  ночі,  в  обійми  небес...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2011
автор: валькірія