Я все ще цілую вам руки.
Ці руки! – о, Боже мій, Боже…
А з білих дерев чорні круки
Знялися, німі і ворожі.
Кружляють – німі і дзьобаті.
Зло висне рухливий вінець.
В грудях у мене, як в хаті,
Де несподіваний мрець.
Вам треба їхать додому.
Васждуть нагальні справи.
О, ви не знаєте, хто він,
Той, що у білім
на лаві…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2011
автор: Валя Савелюк