За мною, рідна, ти сумуєш
В хатині білій край села,
Одна-однісінька міркуєш
Про те, чому не їду я.
А у селі так чисто й тихо,
Паркани снігом замело,
Тополя хилиться на стріху
І дим співає про тепло.
І, відчуваючи провину,
Я двері тихо відчиню,
Стареньку неньку за хвилину
До себе ніжно пригорну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273307
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2011
автор: Ерох2