Акацій запах звабливо-дражливий
Збудив в уяві давні вечори:
В них травень в сяйві місячнім цнотливо
Теплом торкався ніжної руки.
Там ще не збиті трав’яні доріжки
Вели у хащі збуджених надій,
І у п’янкому захваті я ніжно
Щось говорив під трелі солов’їв.
О, білі грона молодих акацій!..
Їх вже нема в оновленім саду.
І у примхливих витворах новацій
Я вже ніколи там їх не знайду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273360
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2011
автор: Г. Король