Сни які ніколи не збудуться,
З них на ранок більшість забудуться,
Звик до цього і більше не буду я,
Намагатися їх пригадати...
Коли ранком собі прокидаюся,
Зі світанком своїм зустрічаюся,
Досить рано а я намагаюся,
Ще хоч трішки поспати...
Тихо спокоєм сон кудись летить,
І останню дихати неповторну мить,
З ним не зникнути лише час біжить,
...Не спіймати...
12:30 4.08.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273531
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2011
автор: КРІПАКОС