Пробач, та я вже просто не можу,
Давно почуття у собі тормОшу,
У мені бушує пристрасті море,
Як тільки відпущу, то буде нам горе.
Здичіла у мені уся серединка,
Я знаю, що ти лиш моя половинка,
Дарма, що до тебе це ще не дійшло,
У ріки спущу своє скромне єство.
Я нігтики в спинку з розгону запущу,
Тримайся міцніше, бо вже не відпущу
І губи по тілу розпустять пожежу,
Сьогодні спокуси здолала я межу.
Я дикою кішкою просто ввірвусь,
У шию твою нестримно вчеплюсь,
У подиху будеш ловити екстаз,
Так вип’єм всі соки з шаленства не раз.
Від дотику кружиться хай голова,
Ніжності щастя я руку дала,
Від поцілунків хай тіло тремтить,
І спуску не дам тобі навіть на мить.
А що буде завтра мене не хвилює,
Сльози проллються за те, що воюю,
Нехай хоч сьогодні зіллємось в одне,
Серце розкрию – залишу просте!
Може на мить ти мене зрозумієш,
Чи просто мовчати зі мною волієш,
Буду такою, як тільки захочеш,
Будь лише поруч, якщо таке зможеш…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2011
автор: Galkka