Совість

Не  рівна  життя  дорога
Можна  й  оступитись,
Та  перше,  ніж  щось  зробити  
Треба  подивитись,
Обдумати  кожен  крок
Й  хибно  не  ступати,  Щоб    потому  все  життя
Себе  не  карати,
Щоб  онуки  й  діти  наші
Голів  не  схиляли,
Коли  про  нас  ненароком
Десь  -  колись  згадали,
А  спокійні  були  діти
І  горді  за  нас,
Що  ми  гідне  щось  зробили
На  землі  в  свій  час.
Ні  ,-    не  робім  ,  люди,  кривди
Найперше  собі
Не  раз  доля  за  все  грішне
Гримне  по  горбі.
Не    лишаймо  ми  ганьбу
Нащадкам  у  спадок  ,
Якщо  не  буде  маєтків,-
Це  ще  не  упадок,  -
Златом    совість  не  купити,
Її  треба  мати,
І  ніколи  у  житті
Совість    не  втрачати  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273774
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2011
автор: Олекса Терен