Я волію жити не так як усі,
Відчувати радість,відчувати біль,
Я волію жити у своєму руслі,
дарувати радість, вгамовувати біль.
Створювати посмішки дорослим і малим,
Щоб на обличчі їхньому не панувала тінь
Скорботи і печалі, чи довгих розлук,
Нездійснених планів і земних мук.
І хочеш ти певно попередить мене:
Наївний романтику - покинь усе це,
даремно сподіваєшся убити пітьму,
Вона ж тепер все те,що є наверху.
Та тебе я не слухаю, просто далі йду,
Назустріч світанку і новому дню,
Вагання та неспокій зникнуть самі,
Коли в серці моєму не стане її(пітьми).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273842
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2011
автор: Просто Алекс