Спада волосся - вир думок…

Спада  волосся  -  вир  думок
вітрові  на  широкі    плечі.
Моя  душа  пішла    в  танок  -
танцює  на  гарячій  печі.
Мої  вуста  повні  гіркотою
степового  полину
Мені  так  важко  за  тобою...
бити  в  бетонную  стіну.
Шукати  такі  рідні  очі
і,  чуєш,  не  знаходити,  а  як  треба!
Печаль,  журба,  мої  співочі,
все  ходять,  з  самого  неба,
за  мною.  Туляться,    руки  холодять,
душать  мотузкою  міцною.
І  ще  трішки.  Хвилин    п’ять.
Прийди,  бо  стану  кам’яною.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2011
автор: Туманова Роза***