Відпусти мене, благаю, відпусти!
У душі проміння згасло від біди,
Я боюсь ілюзій долі, висоти,
Як впадем в глибоку прірву – не кляни.
Не тримай за руки, милий, не тримай!
Перекрита вже дорога в тихий рай,
Поламали білі крила об стіну,
І кохання, що зітліло пом’яну!
Подаруй мені жоржину, подаруй!
І шматки від мого серця не мордуй,
Десь у вирій відлітали журавлі,
Ключик щастя їм віддали ми самі.
Не суди ти за безсилля, не суди!
Не тобі топити горе від журби,
Заспівай мені ти пісню про красу,
Краще буде, як сьогодні я піду.
Пам’ятай про мене любий, пам’ятай!
Я хотіла бути поруч, не спиняй,
Ми посадимо троянди у саду,
Я для тебе ще промінчик десь вкраду.
Збережу тобі я вірність, збережу!
Наче ангел за спиною обійму,
Поцілунок у дорогу ти віддай,
Берегтиму ніжність твою – прощавай!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2011
автор: Galkka