Нічне і чисте пахне іменем твоїм повітря.
Під звуки срібного вітру гукаю тебе, кличу.
Заглядаю між гіллям,
Між жовтобокими яблуками
Шукаю записок від тебе,
Натяків,
Дихання…
Ти навмисне куриш свої цигарки , підпалюючи ніч,
Малюєш крапочки світлячків.
Меланхолію, роздуми
Сієш навколо.
Зелені жупани городів вивчають силу тяжіння,
Приймаючи наші тіла у обійми ромашок і хмелю…
Дай но руки свої, ворожчиним очам роздивитись,
Дай но долоні свої, розгорни на сторінці нашої ночі,
Розкодую тайнопис вустами …
Вкотре всотую пахощі і звуки,
Відкриті канали,
Налаштовані приймачі…
Вібрують мембрани,
Шкірою відчуваю - де ти, нюхом чую - ти поруч!
Невидима стікає часу матерія…
У безкінечному танці кружляє світ,
Вирує стихія,
І стелиться шовком місячний килим,
Ніч розкидає цукерки у веселих фантиках,
Шоколадно смачний поцілунок зваблює, зачаровує…
Яблук соковиті щічки,
Туляться, мов панянки до твого чола,
Заграють білолиці нескромно …
Та зась їм!
Медом запахну,
Чаєм.
Лісовою звабою видихне в ніч моє тепле єство,
Затишком, спокоєм…Здобою…
Зроби ковток.
Шаленіюча сила, вогненна стихія сон твій навіки вкраде,
Блискавки в очах заговорять,
Струмені жару рвонуться по венах,
І серце не змовчить… Запалає !
Ніколи тобою не нап’юся до схочу,
І не наповнюсь вщерть,
Не надивлюсь…
Ніколи так і не зможу збагнути глибину твоїх очей…
Ніколи не досягну я дна зіниць.
І невистачить духу так далеко запірнути,
Аж за горизонт твоїх думок…
Щоб бодай трохи пізнати тебе!
(фото з інтернету)
07.08.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273949
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.08.2011
автор: gala.vita