Ти знаєш, як зітхає океан?
Як хвиля стомлено накочує на хвилю,
І перейшовши не одну безкрайню милю,
Лягає на тонкий коралів стан?
Боронячись в нерівній боротьбі,
З коралів білі відриваються гіллячки.
Глибоководної позбувшись врешті сплячки
Занурюються в хвилі голубі.
Із клекотом, на пінних гребінцях,
Наввипередки добігають до прибою.
Кругом невтомно розкидаються водою,
На дикім пляжі, по усіх кінцях.
Живі уламки рифових вершин...
Смарагдами переливаються на сонці,
Тихенько засинають на моїй долонці...
Дари ще не відомих нам глибин.
06.08. 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273995
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.08.2011
автор: Мазур Наталя