За гаєм коник вороний
Щезає в чистих росах,
Цілує сонце пруг земний
Під щебет стоголосий.
Душа відсвіжена полів
Зітхає колосками
І дожидається сватів,
Щоб урожаєм - заміж.
Їй з неба Бог подарував
Добросердечне віно , -
В оздобі квітів і отав
Обличчя України.
Бери її, цілуй уста
І не покинь ніколи,
О вічна милосте Христа
В немеркнучім глаголі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274016
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.08.2011
автор: Рідний