Золотавим подихом літа
Розливається скрізь тепло,
І покірногарячий вітер,
І достигле серпневе тло...
Завмирає між трав долоня,
Скільки святості, скільки сил,
Береги до ріки в поклоні,
І дрімучі, мов ніч, ліси...
Прихиляєш чоло до криниці…
Завмирає баске лоша…
Біле сонце, обпалені лиця –
І засмагла життям душа.
04 – 08 – 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274054
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2011
автор: Рені