Не буди мене на світанку,
Коли сонце ще тільки сходить.
Я для тебе лише полонянка,
Що вночі до тебе приходить.
Я іду повільно крізь темряву,
Відганяю її світлом свічки,
Ступаю тихо по дереву
Легкою ходою кішки.
Ти чекаєш мене в палатах,
Відраховуєш час хвилинами,
Я заходжу в твою кімнату,
Уквітчана дикими жоржинами.
Моя усмішка розквітає,
Ти дивишся в мої очі,
А над нами ангели літають,
Сховані плащем ночі.
Ти простягаєш до мене руки
І я згадую слова пророчі:
Що нам разом з тобою не бути
І ти… відкриваєш очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2011
автор: Ксенія Валері