Мій славний хлопчику…
Хоч, власне,
де там «мій»?
Не мій.
І я це відчуваю з болем.
Магічну владу
має суховій
над безпорадним
перекоти-полем.
Ох, відчайдушно ж як
перед кінцем,
воно чіпляється кволеньким корінцем
за рідне поле!
Мій славний хлопчику,
мій хлопчику «не мій»,
Помолимось. На все є Божа воля.
Це не надії,
тільки привиди надій.
Це сум,
це слід
від перекоти-
поля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274115
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2011
автор: Валя Савелюк