Вона прокинулась й збагнула,
Що ніч забрала все кохання,
Вона би нею тільки жила,
На жаль була вона остання.
Вона так вірила йому,
Чекала, думала, кохала,
І тут прийшла та перша ніч,
Яка все щастя розтоптала.
Я дарувала йому вірність,
Тепер дарую йому сльози,
Такі сухі і безнадійні,
Як його викинуті рози.
Вона прокинулась й збагнула,
Що за любов, ще й заплатила,
І та ціна, що не верне́ш,
На долі слід свій залишила.
Так легко ранити душу яка безмежно закохана, а залічити неможливо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274125
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2011
автор: Chornui Kit