Під музику дощу,
Під барабани граду,
Хоч і один, живу,
Вже виписав догану.
За те, що я такий,
Можливо особливий,
Можливо трішки злий,
І знаю що мінливий.
Мій настрій наче грім,
Серед ясного неба,
Й мені від вас усіх,
Нічого вже не треба.
Питаю я щодня,
У вищих сил і Бога,
Яка доля моя ?
Яка моя дорога?
Та тільки тишу в слід,
Щодня від них я чую,
І в серці важкий лід,
Який мене дратує …
Під музику дощу,
Під барабани граду,
Стежинку вимощу,
І все складу до ладу,
По полкам як книжки,
Від а до я , як вчили,
Та тільки от стежки,
Вже мохом просочились.
Під музику дощу,
Під барабани граду,
Стою один, мовчу,
Чекаю їх пораду ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274129
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2011
автор: Віктор Непомнящий