Червоні маки,що цвіли для нас...
не дочекалися і вже перецвітають...
Грішні вуста мої, мов маки ті палають...
і просяться до тебе, у той час ...
Де ми ще разом, де все неначе вчора...
де я така цнотлива серед поля...
біжу по росах в цьому справжня воля...
і ти як вітер вловлюєш слова...
Де небо чисто дивиться так ввічі...
і просить нас до себе прихилитись...
Де наші мрії, птахи, лиш літати вчились...
и десь над веріч зорі - білі свічі...
нам обіцяють вічність зберегти...
Її в мені ти завжди відчуваєш...
чи вчасно маки серед поля позбираєш...
чи я ще зможу в маках розцвісти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2011
автор: Любомила