Стану я твоїм, моя пташино,
Небом невимовно голубим
Злиймося блаженні воєдино
На безмір'я щедрих літ і зим
Сонцем ніжно серце наречеться,
Грітиме твій витончений стан,
У гаїв заквітчаній фортеці
Ружу цілуватиме тюльпан.
Чистою росою надвечір’я
Упаду до благоліпних ніг,
В їх слідах лежатиму покірно
Зморений від пройдених доріг.
Стану я твоїм, моя пташино,
Біля хати деревом гінким ,
Дам тобі у гіллі відпочинок,
Загойдаю любістю затим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2011
автор: Рідний