Минулого не стерти

Чи  то  моя  вже  юність  відбуяла,
Чи  листопад  під  ноги  ліг  мені?
Минуло  все-і  вдарило,мов  спалах,
Різким  акордом  втяло  по  струні.

Чи  то  не  ми  он  там,серед  розмаю,
Цвітінням  лип  тамуємо  свій  щем?
І  я  тобі  за  щось  там  дорікаю,
В  долоні  плачу  проливним  дощем...

Дівча  вразливе  і  хлопчисько  впертий,
Чи  ж  то  не  ми  ті  двоє?Боже  ж  мій!..
Минуло  все...Минулого  не  стерти
І  не  згорнути  спомин  у  сувій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274237
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2011
автор: Наталя Данилюк